В 50-х і на початку 60-х років у Львівському університеті були відкриті бюджетні науково-дослідні лабораторії: геохімічних та радіометричних методів пошуку і розвідки корисних копалин; радіобіологічна (1956 р.);фізики напівпровідників; обчислювальний центр (1957 р.), оцінки земель на якість, а також лабораторія кристалофосфорів (1961 р.).
З метою централізованого керівництва науково-дослідною роботою, її розширення і удосконалення у 1957 р. у Львівському університеті було створено науково-дослідний сектор (НДС) під керівництвом Семілєтова П. (до 1968 р.), Луціва Р.В. (1968-1970), Кравчука Я.С. (1970-1973), Носенка А.Є. (1974-1987).
У 1963 році проведено реорганізацію існуючих науково-дослідних лабораторій і на їх базі створено проблемні науково-дослідні лабораторії (ПНДЛ):
- геохімії і глибинних тектонічних процесів;
- радіаційної і фізико-хімічної біології;
- росту і дослідження фізичних властивостей кристалів;
- фізико-географічних методів дослідження природних ландшафтів і земельних ресурсів.
У 1964 р. відкрито лабораторію конкретно-соціальних досліджень, а у 1981 р. створено лабораторію фізико-хімічного аналізу металічних систем і кристалохімії металічних сполук.
Одночасно з виконанням держбюджетних науково-дослідних робіт (НДР) у Львівському університеті проводились науково-дослідні госпдоговірні роботи на замовлення промислових підприємств, науково-дослідних організацій та інститутів.
У 1987 році за наказом Мінвузу УРСР №157 на базі науково-дослідного сектору (НДС) та бюджетних наукових установ утворилася науково-дослідна частина, яку очолив Носенко А.Є. Керівниками НДЧ були Матвійчук Я.М.(1987-1991рр.) і Павлунь М.М.(1991-1992 рр.). З 1993 р. НДЧ очолює заступник проректора з наукової роботи Орищин С.В.
У 1970 р. виконували 32 теми державного плану, 51 кафедральну тему та 108 госпдоговірних тем. У 1980 р. – 79 тем державного плану, 43 кафедральні теми та 174 госпдоговірні теми.
У 1990 р. – 216 тем державного плану, 30 кафедральних тем та 231 госпдоговірних тем. У 2000 р. -101 тему державного плану, 79 кафедральних тем, 22 госпдоговірні теми.
Великі обсяги госпдоговірних робіт, які приносили значні прибутки, мали важливе значення для розвитку наукової роботи у Львівському університеті. Вони дали можливість щорічно виділяти кошти на придбання приладів і матеріалів. Проведено реконструкцію наявних і побудову нових приміщень для НДР як за рахунок власних коштів, одержаних від госпдоговірних робіт, так і за рахунок бюджетних коштів, додатково виділених Мінвузом. Побудовано корпус фізичного факультету (вул. Драгоманова, 50), лабораторію для геоботанічної експедиції (вул. Кирила і Мефодія, 4), оранжереї для ботанічного саду (вул. Черемшини, 44); добудовано 2 і 4 поверхи будинку хімічного факультету, спортивний комплекс університету (вул. Черемшини, 44). Побудовано або реконструйовано будинки баз для навчального процесу і розгортання НДР в Карпатських (смт. Ворохта і Кваси), Дністровському та Шацькому стаціонарах, науково-дослідну базу для Астрономічної обсерваторії в Брюховичах, новий корпус бібліотеки (вул. Драгоманова, 17), бази відпочинку в Карпатах (м. Чинадієво) і на Волині (смт. Щацьк).
Серед організаційних заходів, що сприяли розвитку НДР, було створення Спеціального конструкторського і технологічного бюро “Модулятор” (проф. Влох О.Г.), згодом реорганізованого в Інститут прикладної фізики (проф. Савицький В.Г.), а також гуманітарні підрозділи: Інститут історичних досліджень (проф. Грицак Я.Й.), Інститут франкознавства (проф. Денисюк І.О.), Інститут славістичних досліджень (проф. Чорній В.П.), Міжнародний інститут – асоціація регіональних екологічних проблем (проф. Туниця Ю.Ю.), науково-дослідної лабораторії геоботанічних досліджень (доц. Урбанський О.М.), грунтово-географічних досліджень (проф. Кіт М.Г.) та ряду інших.
З метою збільшення чисельності викладачів з науковими ступенями важливе значення мала постанова Ради університету про обов’язкову участь усіх викладачів у виконанні НДР з виділенням для цієї діяльності не менше 30% робочого дня. Створенню необхідних умов для виконання докторських дисертацій сприяло вивільнення частини доцентів від навчальної роботи і переведення їх на посади наукових співробітників для завершення докторських дисертацій. Важливе значення мало також введення в кінці 80-х років системи докторантури та виділення Мінвузом 15 бюджетних посад професорів, доцентів для ведення і організації НДР на факультетах.
Важливе значення для діяльності НДЧ мала “Комплексна система управління якістю підготовки спеціалістів” (КСУЯПС) і її підсистема – управління науковою роботою “Наука”. Система “Наука” була розроблена колективом авторів – працівників НДЧ під керівництвом проректора з наукової роботи проф. Є.І. Гладишевського.
Фінансування НДР у Львівському університеті складало: у 1970 р. загальний обсяг використання коштів дорівнював 1,3 млн. крб. (в т.ч. за рахунок госпдоговорів 1,3 млн. крб.); у 1980 р. загальний обсяг – 5, 1 млн. крб. (в т.ч. за рахунок госпдоговорів – 4,3 млн. крб.);у 1990 р. загальний обсяг – 9,4 млн. крб. (в т.ч. за рахунок госпдоговорів -7,5 млн. крб.); у 2000 р. – загальний обсяг – 2,3 млн. крб. (в.ч. за рахунок госпдоговорів – 0,6 млн. грн.).
У 1970 р. серед 704 викладачів університету було 51 доктор наук і 344 кандидати наук, а серед 317 працівників НДЧ – 29 кандидатів наук. У 1980 р. серед 880 викладачів університету було 61 доктор наук і 412 кандидатів наук, а серед 1031 працівника НДЧ – 63 кандидатів наук. На початку 1990 р. серед 925 викладачів університету було 89 професорів, докторів наук і 533 кандидатів наук, а у наукових установах НДЧ із 1361 працівника – 5 докторів наук і 184 кандидатів наук. У 2000 р. серед 1149 викладачів університету було 136 професорів, докторів наук і 535 кандидатів наук, а у наукових установах НДЧ із 327 наукових співробітників – 3 доктори наук і 90 кандидатів наук.
Про сучасний стан наукової роботи у Львівському університеті можуть свідчити такі основні результати .
У 2012р. Університет проводив наукові дослідження із 40 фундаментальних та 27 прикладної теми, затверджених МОНмолодьспорту України на суму 7865,0 тис. грн., 6 тем Державного Фонду фундаментальних досліджень на суму 385 тис. грн., 6 тем національного надбання на суму 227,9 тис. грн., 7 госпдоговірних тем на суму 282,5 тис. грн. та 6 тем за міжнародними угодами на суму 525,9 тис. грн. Обсяг фінансування з міжнародних фондів у 2012 році склав 490,9 тис. грн.
До виконання НДР було залучено 1763 науково-педагогічних працівників, із них 213 доктори наук, 944 кандидатів наук, а також 202 штатних співробітників науково-дослідної частини, у тім числі 9 докторів та 84 кандидатів наук.
Організаційно дослідження проводились в НДЧ, до якої структурно входить 19 науково-дослідних лабораторій, Інститут франкознавства, Інститут археології, Інститут славістики, Інститут літературознавчих студій, Інститут Європейської інтеграції, Інститут екології масової інформації, Інститут історичних досліджень, Астрономічна обсерваторія та Ботанічний сад.
У рамках Державної цільової науково-технічної та соціальної програми “Наука в університетах” на 2008-2012 рр. в Університеті створено Науково-навчальний центр “Фрактал” (далі – ННЦ) на основі існуючих наукових шкіл з фізики твердого тіла, теоретичної фізики і хімії.
Структура науково-дослідної частини
За результатами досліджень співробітники університету захистили 11 докторських та 128 кандидатських дисертацій.
У 2012 році закінчено дослідження із 40 тем різного рівня. Результати досліджень узагальнені у 40 наукових звітах, 63 монографіях, 27 підручниках і 152 навчальних посібниках, 16 серіях вісників, 15 випусках збірників наукових праць, 4057 статтях, з них у міжнародних виданнях – 596 статей, 213 у виданнях, які входять до списку ISI. У докторантурі та аспірантурі навчались 2 докторанти та 871 аспірант, з них: з відривом від виробництва – 474, без відриву від виробництва – 397 аспірантів.
Працівники Університету подали 30 заявок на винаходи та корисні моделі, отримали 26 рішень про видачу патентів і 34 патенти України на винаходи та корисні моделі.
У 2012 р. на базі Університету відбулося 56 наукових, науково-практичних конференцій, з них 4 – за планом Міністерства освіти і науки України та 25 – міжнародного рівня.
Науково-педагогічні та наукові працівники Університету підготували і виступили з 2840 доповідями на наукових конференціях і з 1960 доповідями − на Звітній науковій конференції Університету за 2011 рік.
25 студентів стали переможцями і призерами Всеукраїнської студентської олімпіади. На Міжнародній олімпіаді з математики для студентів вищих навчальних закладів III місце зайняли студент механіко-математичного ф-ту Червак О. І. та студент ф-ту прикладної математики та інформатики Білий Р. І. (Болгарія, м. Благоєвград), на Міжнародній сту-дентській олімпіаді з хімії I місце зайняв студент хімічного факультету Нещадін А. О. (Іран, м. Тегеран), на III Міжнародній студентській олімпіаді з інформатики студент ф-ту прикладної математики та інформатики Герасимів В.І. зайняв II місце (Італія, м. Сірміоне), також команда студентів ф-ту прикладної математики та інформатики посіла III місце на 7-ій Міжнародній відкритій студентській олімпіаді з програмування імені С. О. Лєбедєва− В. М. Глушкова. 22 студентів стали призерами II туру Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з природничих, технічних і гуманітарних наук.
На наукових конференціях 1227 студентів виголосили доповіді. У науковому здобутку студентів − 313 наукових статей та 888 тези доповідей.
Університет щороку надає 1 мільйон гривень на закупівлю дорогого сучасного науково-дослідного обладнання, яке дозволяє проводити експериментальні дослідження на рівні світових стандартів. У 2012 році за цією програмою придбано Синхронний термічний аналізатор STA PT 1600 (LINSEIS, Німеччина) за кошти спеціального фонду університету.